Купила "Тойоту" за 100 євро. Без коліс ;) вона в'яже. Не сама. З моєю допомогою. За 100 євро сама в'язати не буде ;) Щоб сама вязала треба ще, як мінімум, один нолик дописати :)
Трохи поспішила з купівлею, бо можна було пізніше купити кращу з перфокартами і іншими в'язальними прибамбасами, і не набагато дорожче. Але, вона була в транспортній доступності за зовнішнім виглядом нагадує Бразер, до того ж Made in Japan. Купляла з рук, на сайті подібному до OLX. Де сьогодні можна купити щось близьке до того, що шукаєш, а завтра можуть виставити на продаж крутіше і за не менш адекватні гроші. Справа випадку.
Купляла у 80-ти-плюс-річної мадам. Видно було по ній, що вона з любов'ю відносилася до свої машинки, відвертих пошкоджень машина не мала, господиня продемонструвала її в роботі. Можна було поторгуватися, так як машина зовсім проста, але...
Спрацювала моя українська звичка: купляти на базарі всяку зеленину, у стареньких бабусь, не торгуючись, навіть якщо не планую з тої зеленини щось готувати. Так, колись, біля "Сільпо" купила 2 кг айви. Побачила стареньку бабусю, яка вже майже закацюбла від холоду і вітру бо ж кінець жовтня, і яка тримала лише торбинку з айвою з надією її продати. Так мені її шкода стало, подумала, що якщо вийду зі "Сільпо", а бабуся буде стояти, то куплю ту айву і хай бабуся вже їде додому грітися. Додавала ту айву потрохи до різних соусів, а вона все не хотіла закінчуватися, під час чергового пошуку страви з айвою дядечко Гугл видав мені рецепт лікеру. Зробила. Виявився смачним. І, нарешті, можна було використати усі залишки айви і забути про неї!
Але, продовжую про машинку. Привезла. Ще раз детально оглянула. Не знищена. Але, в присохлому до старого масла пилу. Детальніше розглянула голки. Таки, варто було поторгуватися. Але, вже пропало. Буду виходити з реальної ситуації...
По черзі розкрутила, майже до останнього шурупчика і гаєчки, кожну фонтуру. Промила від старого масла і пилу, нею не користувалися останні 15 років, замовила на алі деякі розхідні матеріали до неї. Відмочила у вд-40 і почистила 400 голочок-гачків - найдовша робота і майже ювелірна! З голками до "Тойот" пізніших випусків велика проблема, а що вже говорити про мій раритет! Тому, з ніжністю і любов'ю шліфувала кожнісіньку голочку.
Скрутила усе назад. Слава Богу, зайвих деталей не виявилося. Спробувала в'язати. Неймовірно! В'яже !!!
Ця машинка, по року випуску, навіть старша на 8 років за мою українську "Українку", яка була виготовлена за радянською машинобудівною технологією - тобто, скопійовано, без ліцензійного права з аналогічного закордонного зразка, а щоб не виглядало плагіатом, то були внесені "радянські вдосконалення", які не робили користування апаратом більш зручним і довговічним.
Після моєї однофонтурної "Українки" ... Це як порівнювати горбатий "Запорожець", і ту, ж таки, "Тойоту"
Вчуся користуватися. Класне заняття. Щоб не лізли в голову депресивні думки...
Toyota K 510 / K 450
Немає коментарів:
Дописати коментар